Проектна діяльність – основа розвитку творчих здібностей молодших школярів

 

На сучасному етапі держава визначає право на пошук нових, інноваційних підходів до організації навчально-виховного процесу в закладах освіти, сприяє освітянам-практикам в опануванні нетрадиційних методів професійної діяльності, методів пошуку та експерименту відповідно нормативних документів, а саме Закону України «Про інноваційну діяльність»  

 Національна система освіти має відповідати викликам часу і потребам особистості, яка здатна реалізувати себе в суспільстві, що постійно змінюється.

     Такі цілі зумовлюють пріоритетність досліджень у напрямках впровадження інноваційних технологій навчання, зокрема методи проектів, які були б спрямовані не лише на формування в учнів знань, умінь та навичок, а й на розвиток особистості, яка б характеризувалась високою освіченістю, творчістю та практичністю мислення, сміливістю думки, незалежністю суджень, конкурентоздатністю, готовністю до ризику.

        Різні методичні аспекти впровадження розвивальних технологій освіти висвітлено у працях Г. Ващенка, І. Єрамкова, Е. Александрової, X. Ганєєва, О. Воронцова, В. Горбачова, О. Скафи, С. Скворцової, З. Слєпкань, Н. Тарасенко, О. Чашечнікової. Організації проектної діяльності учнів і студентів присвячені праці Д. Дьюї, B.Кілпатрика, Н. Морзе, В. Моторіної, Є. Полат, Г. Селевка, C. Шацького.

      Метод проектів формує в учнів навички критичного мислення, орієнтує на розвиток діалогового спілкування, яке сприяє розвиткові взаєморозуміння та взаємодії, вирішенню спірних питань. Метод проектів завжди орієнтований на самостійну роботу учнів – індивідуальну, групову, парну, яку учні виконують протягом певного часу. Даний метод органічно поєднується з груповим підходом до навчання. Якщо говорити про метод проектів як педагогічну технологію, то вона включає в себе сукупність дослідницьких, пошукових, проблемних методів, творчих за своєю суттю.

    Метод проектів є інноваційною педагогічною методикою, яка дозволяє розв’язати проблему мотивації мети на уроці, створити позитивну атмосферу навчання. Адже практика свідчить, що даний метод можна і потрібно використовувати на усіх уроках включаючи різні виховні заходи, екскурсії. Більше того, проекти можуть бути не лише монопредметні (внутрішньопредметні), а й міжпредметні (де інтегрується зміст декількох навчальних предметів) і надпредметні (ті, що містять зміст дисципліни, яка не входить до програми початкової школи).

   Проект – це поєднання теорії та практики, постановка певного розумового завдання і практичне його виконання. Освітні проекти спрямовані на оволодіння різними способами творчої, дослідницької діяльності, духовне та  професійне становлення особистості через активні дії й створення суб’єктом власної стратегії навчання. Суть методу проектів розкривається одним із провідних вчених – теоретиків, проф. Є.С.Полат: «Метод проектів передбачає певну сукупність

навчально-пізнавальних прийомів, що дозволяють вирішити певну проблему під час самостійних дій з обов’язковою презентацією результатів. Якщо говорити про метод проектів як педагогічну технологію, то вона передбачає сукупність дослідницьких проблемних методів, творчих за своєю діяльністю».

 Метод проектів – це комплексний навчальний метод, який дозволяє індивідуалізувати навчальний процес, дає можливість виявити самостійність у плануванні, організації та контролі своєї діяльності.

   Як зазначає О.Рибіна: «Метод проектів – це педагогічна технологія, орієнтована не на інтеграцію фактичних знань, а на їх використання і здобуття нових (іноді і шляхом самоосвіти)».

    С.Ц.Гончаренко дає таке визначення методу проектів – це організація навчання, коли набуваються знання і навички у процесі планування й виконання практичних завдань – проектів .

    Ю.Л.Хотунцев, О.А.Козина з співавторами під проектом розуміють самостійну творчу роботу, що включає план, який формується і уточнюється протягом періоду виконання проекту. Тематика повинна бути різноманітною і розвивати творче мислення, навички дослідження, уміння інтегрувати знання .

   Організація роботи над навчальним проектом може здійснюватися за такою узагальненою схемою, яка була запропонована дослідниками у 20-х роках ХХ ст. М. Пістраком, Б. Ігнатоєвим, М. Шульманом:

1. Вибір теми проекту, визначення кількості його учасників.

2. Навчальний діалог з метою чіткої постановки навчально-теоретичної задачі-проблеми.

3. Колективне конструювання системи завдань, що мають розв'язуватися в межах поставленої проблеми.

4. Розподіл завдань, організація колективно розподіленої дослідницько-пошукової діяльності (групової, парної, індивідуальної).

5. Контроль та змістова оцінка попередньо одержаних даних, знайдених способів розв'язування.

6. Захист проекту, його презентація та опанування. Змістова оцінка проекту, формулювання висновків щодо його практичної реалізації в навчальному процесі.

7. Постановка навчально-дослідницької задачі, що пов'язана з розробленим проектом і має розв'язуватися індивідуально.

   З огляду на рівень теоретичного узагальнення поставлених задач-проблем, методологічною основою методу проектів слугує система історично сформованих загальнонаукових методів пізнання (відображення дійсності) і мислення, що належать до теоретичної групи. Наприклад, у навчанні математики її метод проектів застосовується під час розв'язування навчально-теоретичних задач, які, згідно з рівнем змістового теоретичного узагальнення, займають третю сходинку в заданій структурі розвивальної математичної освіти . Цілісне вивчення проблеми забезпечують такі теоретичні методи дослідження, як: історичний і логічний, аксіоматичний і структурно-системний, моделювання і сходження від абстрактного до конкретного. Вони, з одного боку, ураховують специфіку математичного пізнання, а з другого - забезпечують формування системності та фундаментальності знань, оволодіння знаннями про методи їх одержання.

       Метод проектів має бути невід’ємною частиною навчання у початковій школі, оскільки в старших класах більшість тем виноситься на самостійне опрацювання, учні будуть вміти організовувати свою самостійну діяльність, чітко розмежовувати головне і другорядне.

    Після виконання всіх завдань проекту, діти відчувають активну громадську позицію, продумують, як можна донести свою думку, свої почуття до оточуючих, як презентувати свій проект так, щоб він став корисним і цікавим не лише для них самих.

     Проектна діяльність – одна з найперспективніших складових освітнього процесу, тому що створює умови для саморозвитку та самореалізації учнів. Під час використання проектної технології формуються компетентності, яких потребує життя: соціальні (навички роботи в групі); інформаційні (уміння самостійно здобувати інформацію); комунікативні (вдосконалення спілкування в групі).

 Використання проектного методу дає змогу самостійно здобувати знання й систематизувати їх, можливість орієнтуватися в інформаційному просторі, бачити проблему та приймати рішення. Це однозначно важливо для того, щоб бути компетентним у реалізації власних прав.

     Учнів початкових класів обов’язково потрібно вчити діяти поетапно, чітко усвідомлювати мету і завдання своєї діяльності та попередньо прогнозувати результати з допомогою вчителя, що краще всього зробити з використанням методу проектів.

Отже, можна зазначити, що системне впровадження проектної технології в школі (починаючи з початкової ланки) призводить до того, що учні поступово опановують її не тільки як навчальну технологію, вміння самостійно вчитися, критично мислити, але також, як метод організації та планування своєї подальшої життєдіяльності. Тому, використання інформаційно-комп’ютерних технологій під час упровадження методу проектів є методично доцільним, оскільки дозволяє використовувати мультимедійні бази даних, електронні бібліотеки, бази даних Інтернет-посилань, забезпечує швидкодію в одержанні, перетворенні та використанні інформації, полегшує процес моделювання й унаочнення, звільняє від рутинної роботи слугує внутрішній мотивації проектної діяльності, яка за свої змістом наближається до науково-дослідної та творчої. Врешті це сприяє підготовці молоді, яка ґрунтує свою діяльність на основі демократичних цінностей, схильна до навчання впродовж життя, спроможна бути конкурентоздатною на європейському і світовому освітніх просторах.