Виховна година "Учися бачити красу"

ТЕМА: Учися бачити красу.

МЕТА: Ознайомити з красою навколишнього світу, розвивати інтелектуально-пізнавальні складові духовності: спостережливість, уміння оцінювати, порівнювати, аналізувати, висловлювати судження. Виховувати любов до природи і бережне ставлення до неї.

 

УЧИТЕЛЬ.              Поглянь, дитино, на бездонне небо.

                                 А он тополі в небо потяглись.

                                 Для щастя зовсім небагато треба,

                                 Лише навколо себе придивись.

                                 І ти побачиш сонячне проміння,

                                 Що поміж листя лине до землі.

                                 І луг зелений росяний в цвітінні,

                                 Кружляють в синім небі журавлі.

                                 А скільки звуків, щебету і співу!

                                 Навколо все звучить, стрічає день.

                                 Іди і ти по цій землі щасливо,

                                 Радій, всміхайся і співай пісень.

                                 Бо ти живеш! Ти на землі – Людина!

                                 Захоплюйся, дивуйся, усміхнись.

                                 І пізнавай цей світ щоднини,

                                 І бучити красу навколо вчись.

   Щодня у природі відбуваються зміни. І новий день уже не схожий на попередній. Але інколи люди не помічають цих змін, бо заклопотані своїми справами. І таким чином збіднюють себе, тому що не вміють радіти сонечкові і бездонному небу, чарівним квітам і краплистій блискучій росі, співу пташок і легеньким хмаркам, що лежать на небосхилі. Прикро, що дехто цього не бачить не лише тому, що заклопотаний чи схвильований, але й тому, що не вміє помічати чарівної краси навколишнього світу, не вміє нею захоплюватись і залишається байдужим до неї. Тому ми будемо з вами вчитися помічати цю неповторність світу, щоб збагатити свою душу, зробити її світлою і небайдужою до всього, що оточує нас. Почнемо з того, що поглянемо, як сходить сонечко. Вже народжується новий день. На сході світліє – це прокидається весняне сонечко. Ось-ось воно з”явиться з-за горизонту, а поки що посилає нам свої промінчики. Ось воно показалось і починає швидко збільшуватись. Спочатку з”являється половина, яка щоразу збільшується. Аж ось і ціле сонечко! Воно враз підстрибнуло, відірвалося від землі та й попливло по небу. Вогниста величезна куля випливла на небо і освітила все навкруги. Скрізь стало світло і гарно. Співають пташки, вони радіють, що почався день, розкрили свої пелюсточки квітки і потяглися до світла і тепла.

       Діти, погляньте на сонце. Якого воно кольору? А якого кольору небо? Чи можна на сонце просто дивитись і не заплющувати очей? А тепер простягніть руки до сонячних промінців. Що ви відчуваєте? Що ви відчули, коли зійшло сонечко? Який у вас настрій7

       Які ви знаєте загадки про сонечко?

 

                                                     ЗАГАДКИ

1. Всі його люблять, всі його чекають, а хто подивиться, той скривиться.  (Сонечко)
2. Голуба хустина, а жовтий клубок по хустині качається, усім усміхається. (Небо і сонце)
3. Іде лісом – не шелестить, іде водою – не плюскотить. (Тінь)
4. Іде лісом – не тріщить, іде водою – не хлющить, а йде до хати – на нього й собаки не гавкають. (Тінь)

 

 

 

                                    РЕЧЕННЯ

1. Сонце зійшло – світло і тепло прийшло.
2. Промені сонця землю освітили – квіточки пелюсточки розкрили.
3. Сонечко встало – пташка заспівала.
4. Сонце зійшло – все ожило.
5. Прокинулося сонечко й заглянуло у віконечко.
6. Сонце землю освітило, все прокинулось, зраділо.

 

                                          ПОРІВНЯННЯ

1. Гарна, як сонце.
2. Гине як сніг на сонці.
3. Примостився як кіт на сонці.
4. Любить, як кріт сонце.

 

  Придивляйтеся до природи, прислухайтеся до її звуків, вдихайте аромат її пахощів, і вона вам відкриє чарівний і дивовижний казковий світ, подарує надзвичайну красу. Адже краса природи безмежна, вона здатна наділяти людину таємничою силою, що западає в душу і робить її безсмертною. А людина невіддільна частина природи, що без неї їй не прожити. Для чого людині захоплюватись красою природи, що це їй дає? Краса природи має здатність робити людину доброю, співчутливою і турботливою. Людина здатна багато чого робити, але без любові і доброти вона може стати жорстокою і бездушною, а краса робить її чуйною і ніжною. Завдяки красі серце людини стає добрішим, здатним відчувати найніжніші і найтонші порухи душі. Краса – це велика сила.

 

                               Краса природи – справжнє диво!

                               Все неповторне і живе.

                               Де не поглянь, скрізь так красиво:

                               По небу сонечко пливе,

                               Навколо височіють гори,

                               Між горами дзюрчить вода,

                               А ліс зелений, наче море,

                               І всюди казка ожива.